Этап планирования . 0.1   Общие задачи Основные задачи .Удержать город Выбор не дать врагу розбить силы обороны , как по честям так и в целом  продвинутся в город овладеть  им . Метод реализации  заняв оборону вокруг города на ростоянии 3-5 км внешняя линия оборона 2.5-3 км главная линия обороны.  1 км – меньше район укреплений городского укреп района.   0.2   Оценка предполагаемых действий и возможностей противника  Противник имея силы  2 мех взвод (3 мех. Отд ) 1 мото-пех взвод (3 мото-пех отд) усиленные подразделениями 1 танк отд 2 танкового взвода и инженерно-штурмовой группой  стрелков реактивных-огнемётчиков.  Обеденные в сводную ударную ротную группу планирует нанисти поражения нашим силам используя преимущество в технике. И Огнево-штурмовых средствах будет питаться  организовать плотный удар силами, средствами из одного из оперативных направлений. Пытаясь либо проломить порядки обороны либо просочится сквозь их во многих местах. Противник попытается использовать пехотный натиск для обеспечения вывода техники на удобные для ударов техникой направлений и овладения ключевыми огневыми позициями обороны.  Возможно враг задействует силы активного передового разворачивания.  Для удара в близкий оперативный тыл силами Деверсионо-разведовального отделения или большими мобильными силами.    0.3 С целью  обороны района приказую сформировать  3 группы обороны районов  LOMBARDIA  TURINGIA    MAKLENBURG  1 группу локально ударно-оборонного воздействия BOGEMIA  1 резервною оборонную группу ZWANGOLF  оборона этих трёх объектов обороны формирует в три-стороны   ориентированную оборону.  Цель которой не выпустить противника на открытое удобное для натуральных действий пространство удобное для использование броне группы врага  использовать собственные группы, подразделения,  для уничтожения, препятствия выходу техники в район боевого разворачивания в удобные для наступления мешаные боевые порядки.  В случаи атаки противника с направления которое не контролируется группами  (районами) обороны. Ети силы должны уничтожатса силами резерва при содействии с огневыми средствами.   0.4   Задачи к подразделениям частям  Логистика и мед-обеспечение. Последовательность заправки ЛАВ подразделений авто-заправщиком  заправка 1.4-1.6-2.1 (1.5 заправляет лав на заправке. ) Структура распределения мед-состава по подразделениями обороны   разделить личный состав мед службы на две группы (А) Мед-автомобиль 40%  1 медик  (Б) MTVR подр. 1.3 1 медик  кроме того по 1 медик передаётся отд. 2.1 , 2.4 Получение дополнительного вооружения М2НВ – (1Х)  2.1, 2.4, 1.3, 2.2, 1.4 - МК19 Изначально запланированное Распределение Л\С     2-4 SF 1-2 COBALT/BE 2-1 5тые 1-3 СTU/JK 2-3 - Допихнут/SSOT 1-5 SSOT 1-6 OSN 1-4 A+ 2-5 DT 2-2 L13   На практике после распределения 2-4 CU 1-2 JK /BE 2-1 5тые 1-3 СTU/ COBALT 2-3 - Допихнут/SSOT 1-5 SSOT 1-6 SF 1-4 A+ 2-5 DT 2.6 DT 2-2 L13   1.0   Задачи при планировании операции : Имея  в  распоряжении 2 infantry squad  4 mech section  1  отделение передового разворачивания и логистические силы (мед группа инженерно техническая группа ) 1.1   Структура Управления и задачи Оборона била разделена на три зоны  обороны которые отвечали названиям групп сформированным для их защиты Группа LOMBARDIA северное и северо-восточное направление  (2 мех. Отд) SSOT и SF  (15% сил обороны. ) Задача перед группой стояла в организации обороны этих двух векторов наступления и нависания с севера над ударными силами противника в случаи удара  через Новий-старий Собор.  А также для нанесения контр-ударов  в фланг  противнику который попытается ударить с севера.   Группа  TURINGIA южное направление  2 мото-пех отряда (13 Л\С в 1-ом) CTU\COBALT BE\JK (42% сил обороны)  Задача не дать противнику просочится  сквозь оборонительные порядки обеспечить  упорной обороной время на подтягивание резервов.  Для отбития удара.   Группа ZWANGOLF   противотанковой отряд L-13   мех. Отд. Резерва 2.1 -  5th  21% сил обороны Центр боевой устойчивости задача отбить удар противника с восточного направления и быть активным резервом для отбития наступлений просочившегося противника   и усиления направлений сосредоточения основных усилий противника. группу локально ударно-оборонного воздействия BOGEMIA 1 дозорное отд. Передового разворачивания CU (9% сил обороны) задачи оборонять район сосредоточения  не дать врагу просочится между боевым порядком групп   ZWANGOLF и TURINGIA  и нависать над крайними флангами возможных наступальных  соединений противника.  Флангирующим огнём поддерживать  оборону групп уничтожать технику которая питаясь обойти боевые порядки соседних групп через зону ответственности группы BOGEMIA группа MAKLENBURG западное направление с возможностью всесторонней обороны. 1 мех отд. A+  штабное отд. Инж-техничекие службы. (13% сил обороны)   Задачи обеспечить своими координированными действиями упорную и долговременную оборону в районе Выбор  не дать врагу овладеть важными для обороны районами города. Уничтожать технику на подходах к городу.   1.2   Противник имея силы  2 мех взвод (3 мех. Отд ) 1 мото-пех взвод (3 мото-пех отд) усиленные подразделениями 1 танк отд 2 танкового взвода и инженерно-штурмовой группой  стрелков реактивных-огнемётчиков.  Обеденные в сводную ударную ротную группу имеет возможность насадить свои условия ведения боя используя преимущества  в огневой мощи и специализированые подразделения с вооружениями прорыва  (РГО шмель)  сможет нанести локальные поражения используя концентрацию войск для  прорыва, дезорганизации некоторых направлений, подразделений в обороне .  используя трудно проходимую местность дезорганизовать оперативное представление о главном (главных) направлениях ударов противника. С целью сделать невозможным  оптимальное использование резерва. 1.3   С целью не допустить  подобного исхода Приказую - Сформировать центр боевой устойчивости - организовать оттекание сил  с проблемных участков в районы где их смогут поддержать дружественные подразделения. - обеспечить логистическую поддержку и мед обеспечение угрожающих направлений - не дать врагу быстро овладеть передовыми рубежами и выйти на открытое пространство. - организовать чёткую систему взаимодействия внутри групп. - не дать врагу быстро дезорганизовать силы  обороны. 1.4  Боевой отчёт действий оборони .Результаты обзорной операции.   Первый этап операции  сопровождался некоторой штабной дезорганизацией. В лице того что некоторые подразделения пытались оспорить свою роль место в боевом порядке обороны. Кроме того были случаи откровенного  фулда   на радиостанции дальней  связи.  Но при етом всём довольно быстро были заняты изначальные позиции разворачивания.  Силы и средств обороны были организованы и доставлены по местам их размещения.  После чего  были выдвинуты подразделения разведки.  Приморского направления задачей которых было заметить переброску тяжёлой техники   в сторону  северного оперативного направления.   Второй этап (первые столкновение с противником. ) ПТрк Хамер  заметил  пехоту что двигалась на срезе зон ответственности групп   LOMBARDIA и MAKLENBURG   тогда я отдал приказ мех.отд. 1.6 нанести фланговой удар и прикрыть направление аэродрома.  Целью их действий было не дать противнику просочится сквозь лесистой массив  и эффективно использовать поддержку АГС (MK 19)с зоны. Точно определить численность противника не удалось  (теоретически штабом предполагалось 3-4 отд. Без тяжелой техники. )  на втором этапе им противостояло 2 отд. в обороне.  Кроме того поступила информация о Бмп- противника на направлении  ответственности правого фланга группы  TURINGIA на этом этапе группа BOGEMIA решила перейти в рейдовые действия по глубоких тылах противника.   Третий этап (развитие действий противника )   противник несмотря на усилия продолжал наступательные действия.  На северном направлении. В ответ на это штаб  принял решение ударом мех-группой резерва, сокрушить северную группировку  противника. Поэтому все усилия группы  LOMBARDIA   и  2.1  из группы  ZWANGOLF  были переброшены для удара по силам противника на северном направлении. В этот же момент   в  отрядов 1.3 и 1.2  группы TURINGIA  начались активные и главное неожиданные боевые действия в которых были быстро дезорганизованы подразделения группы уже через 5-7 минут боестолкновения  система связи   и управления с этим мощным числовым компонентом были утрачены.  В случаи с  отд. 1.2 штаб путём косвенного  анализу смог понять что подразделение разбито и через его позиции просачиваются силы противника.  Но в случаи с 1.3  состояние дел было непонятным как на этой стадии операции так и в дальнейшем.    Четвёртий В начале группа BOGEMIA сообщила что выбила вовремя рейда танк врага и вышла в тыл наступающей группировки на позиции отд. 1.3. на севере   несмотря на то что 3 мех отд. При поддержке МК-19  Было стянута в район противник упорными и активными действиями не только удержался в районе боестолкновения не уступив. Но и продолжал наступательные действия. Нанося потери в техники и личном составе.  (на деле там было 2 отд. Инж-штурмовое и мото-пех. 13 человек без тяжелой техники.) противник начал использовать активно наступательную технику. Что откровенно говоря поздно. но из-за поражений групп LOMBARDIA и отд. 2.1 и 1.4. которые не были способны забороть 13 человек силой 3 мех отд. 3 LAV  и  МК-19.  Действия сил обороны были скованны.   Пятый этап действий заключительный этап обороной операции (Гибель богов)  противник окончательно реализовал техническое преимущество  разбив отд. 1.5 и обстреливая городскую линию укреплений наносить радиальными действиями 2х Бмп з востока и запада поддерживать  превосходящее силы своей пехоты накрывая и уничтожая наши подразделения. В итоге пехота просочилась в город и овладела жизненно важными узлами.  Оборона была уничтожена.   1.4   разбор причин поражений 1.      Обстановка не готовности к организованным действиям  в штабе что иногда выливалась в прямой протест исполнению приказов командования. Например CU 2.4  проигнорировали приказ о получении дополнительных вооружений. 2.      Низкая организация в подразделениях группы TURINGIA. Практически сразу же с ними потерялась любая связь.  «Место командира в боевом порядке избирается таким образом чтобы обеспечить : долговременное постоянное и последовательное командование. »  «После дезорганизации отд. Действия личного состава должны бить направлены на немедленную реорганизацию подразделения, выход в район последующей обороны, возобновления вертикали командования и связи с вышестоящим командиром-начальником. 3.      Высокая боевая эффективность подразделений врага     4.      Маскировка действий собственных подразделений противником  что позволяло ему неожиданно для наших подразделений вступать в ближний бой. 5.      Неумелое использование механизированной броне-группой собственной техник для быстрого уничтожения северной группы противника. 6.      Героическая борьба вражеских двух отд. Северной группы. 7.      Отсутствие понимания всеми соединениями и подразделениями оперативной обстановки и целей обороны. 2.0 Оценивание за 5 бальной шкалой Штаб – 3,5 бала 1.2  2.2 бала 1.3  3.5 бала 1.4  4 бала 1.5  2.9 бала 1.6  3.1 бала 2.1  3 бала 2.2  4.5 бала 2.3  3.5 бала 2.4  2.8 бала 2.5  4.1 бала 2.6  4.7 бала   1.5 выписки з боевого статута 1. Оборонний бій – вид загальновійськового бою, метою якого є відбиття наступу противника, нанесення йому максимальних втрат, утримання важливих районів (рубежів, об’єктів) місцевості і створення сприятливих умов для переходу в наступ або інших дій. Дії підрозділів під час ведення оборонного бою повинні бути стійкими та активними, а сама оборона – протитанковою, протиповітряною, протидесантною, противерсійною і підготовленою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником ЗМУ, ВТЗ та засобів РЕБ. Підрозділи під час ведення оборонного бою повинні бути готові діяти автономно у відриві від основних сил та вести бій в оточенні. 2. Батальйон (рота) залежно від отриманого завдання, наявності сил і засобів та умов обстановки може вести позиційну або маневрену оборону. Позиційна оборона – основний вид оборони. Вона організовується та проводиться з метою завдання противнику максимальних втрат і недопущення його прориву в глибину своєї оборони шляхом стійкого утримання підготовлених районів місцевості. Позиційна оборона застосовується на напрямках, де втрата території, що обороняється, неприпустима. Маневрена оборона – вид оборони, який застосовується з метою зниження наступальних можливостей противника або примушення його до відмови від подальшого наступу шляхом завдання значних втрат у ході послідовних оборонних боїв на декількох рубежах (позиціях). Вона передбачає тимчасове залишення окремих районів території через відсутність достатніх сил для ведення позиційної оборони, а також у випадках, коли необхідно змусити противника наступати у невигідному для нього напрямку, де підготовлена стійка позиційна оборона або створені вигідні умови для його розгрому. Маневрена оборона може вестися і з метою забезпечення успішних дій на інших напрямках шляхом втягування у бій значних сил противника. 3. Перехід до оборони може здійснюватись навмисно, коли інші активні дії недоцільні, або вимушено внаслідок несприятливої обстановки, що склалася; в умовах відсутності зіткнення з противником, або безпосередньому зіткненні з ним. Оборона може готуватись завчасно до початку бойових дій або організовуватись у ході ведення бою (дій), а підрозділи переходити до оборони протягом тривалого часу або у стислі терміни. 4. Механізований і танковий батальйони (роти) можуть вести оборонний бій у першому або другому ешелоні бригади (батальйону), в смузі забезпечення (на передовій позиції), складати загальновійськовий, протидесантний резерв або призначатися в протидиверсійний, маневрений загін (групу). На окремому напрямку батальйон (рота) може оборонятися самостійно. При наявності відповідних сил і засобів для виконання важливих завдань на основі батальйону (роти) можуть створюватися тактичні групи. 24 Підрозділи танкового батальйону можуть використовуватись для посилення механізованих батальйонів (рот), підрозділи механізованого батальйону – для посилення танкових. Батальйон першого ешелону готує і займає оборону на першій позиції. Він призначається для відбиття наступу противника, знищення його перед переднім краєм і при вклиненні в оборону на першій позиції, а також для стійкого утримання важливого району місцевості та створення сприятливих умов для розгрому противника. Батальйон другого ешелону обороняється на другій позиції і призначається для стійкого утримання району, який займає, в глибині оборони; знищення противника, що вклинився, проведенням контратак, а танковий батальйон і механізований батальйон на БМП, крім того, – з підготовлених вогневих рубежів; знищення повітряних десантів противника або посилення (заміни) підрозділів першого ешелону у разі втрати ними боєздатності за відсутності протидесантного та загальновійськового резервів. Батальйон, який діє в смузі забезпечення, веде оборонний бій на завчасно підготовлених перед переднім краєм оборони рубежах з метою затримати наступ переважаючих сил противника, завдати йому втрат, примусити передчасно розгорнутися і наступати в невигідному напрямку та виграти час для підготовки оборони головних сил бригади. При відсутності смуги забезпечення батальйон (рота) може оборонятися на передовій позиції, яка створюється на віддаленні 4-6 км від переднього краю оборони, а іноді і більше з метою не допустити раптового нападу противника на підрозділи першого ешелону, ввести в оману відносно накреслення переднього краю і побудови оборони, відбити його розвідку боєм і змусити передчасно розгорнути свої головні сили. Батальйон (рота), який складає загальновійськовий резерв, займає вказаний район зосередження та перебуває в готовності до зайняття визначених йому оборонних позицій і вогневих рубежів та виконання завдань, які раптово виникають або для посилення (заміни) підрозділів першого ешелону у випадку втрати ними боєздатності. Батальйон (рота), який складає протидесантний резерв, займає вказаний район зосередження та перебуває в готовності до знищення повітряних десантів противника в районах можливої висадки (викидання) і на ймовірних напрямках їх дій. Батальйон (рота), який призначений в протидиверсійний загін (групу), зосереджується в призначеному районі і знаходиться в готовності до пошуку, виявлення і знищення ДРС противника та НЗФ, особливо в населених пунктах, лісах, горах. Крім того, може бути використаний для створення рухомих (нерухомих) заслонів (засідок). Батальйон (рота), який призначений в маневрений загін (групу), складає мобільний резерв старшого командира і призначається для виконання завдань, які раптово виникають. До складу загону (групи) включаються механізовані підрозділи на БМП, дії яких можуть підтримуватися вертольотами. 25 Батальйонна (ротна) тактична група в оборонному бою призначена для утримання важливих районів, рубежів і позицій, відбиття наступу противника і завдання ураження його військам, що наступають, а також проведення обхідних, рейдових, ізоляційних, блокувальних дій, охорони важливих об’єктів і комунікацій. Вона створюється, як правило, у складі механізованого (танкового) батальйону (роти), посиленого необхідними для виконання завдання підрозділами. 5. Батальйону призначається район оборони, роті – опорний пункт. Ширина району оборони батальйону може складати 3-5 км, опорного пункту роти 1-1,5 км по фронту. В залежності від завдання, умов обстановки і характеру місцевості фронт оборони може бути й іншим. Глибина оборони повинна забезпечувати тактичну взаємодію і вогневу підтримку між елементами бойового порядку, розосереджене розташування підрозділів і маневр та може бути: району оборони батальйону батальйону – до 3 км, опорного пункту роти – до 1 км. 6. Побудова оборони батальйону (роти) повинна створювати наростаючу протидію противнику, що наступає, на очікуваному напрямку його головного удару і не допустити прориву району оборони (опорного пункту). Вона включає бойовий порядок, систему опорних пунктів і вогневих позицій, систему вогню, систему інженерних загороджень. 7. Бойовий порядок батальйону будується у два або один ешелони. У разі побудови бойового порядку в один ешелон виділяється ЗВРез у складі не менше посиленого взводу. Залежно від завдання, яке виконується, та характеру місцевості батальйон може мати різне розташування рот. Одна з рот може бути висунута кутом вперед або назад, утворюючи вогневий мішок, а на відкритому фланзі розташовуватися уступом або мати інше розташування. Рота першого ешелону готує опорний пункт у першій і другій траншеях з метою завдати противнику ураження вогнем усіх засобів і не допустити прориву ним переднього краю оборони. Рота другого ешелону готує опорний пункт у третій, а іноді й у четвертій траншеї з метою не допустити прориву противником першої позиції, а за сприятливих умов знищити контратакою його підрозділи, які вклинилися. Танкова рота (механізована рота на БМП), крім того, готує один-два вогневих рубежі, які можуть співпадати з рубежами розгортання для контратаки. Загальновійськовий резерв займає район зосередження (опорний пункт) за підрозділами першого ешелону і перебуває в готовності до виконання завдань, які раптово виникають. Мінометна (артилерійська) батарея і гранатометний підрозділ, як правило, залишаються в підпорядкуванні командира батальйону і використовуються в повному складі для підтримки бою механізованих рот першого ешелону. Іноді можуть додаватися механізованій роті, яка обороняється на напрямку зосередження основних зусиль батальйону, або по підрозділах – механізованим ротам першого ешелону. Протитанковий підрозділ, як правило, залишається в 26 підпорядкуванні командира батальйону, розташовується в районі зосередження або займає позиції в опорних пунктах механізованих рот і у проміжках між ними та використовується у повному складі для відбиття атак танків та інших броньованих машин противника, прикриття флангів і забезпечення проведення контратак. В особливих умовах ведення оборонного бою, а також на закритій місцевості протитанковий підрозділ може додаватися ротам першого ешелону. Підрозділ ППО, як правило, залишається в підпорядкуванні командира батальйону, займає вогневі (стартові) позиції в районі оборони і забезпечує прикриття підрозділів і ксП від ударів повітряного противника. Бойовий порядок роти будується в один або два ешелони. Залежно від характеру місцевості підрозділи в опорному пункті механізованої (танкової) роти можуть розташовуватися кутом назад, уступом та мати інше розташування, яке забезпечує найкращу організацію системи вогню перед фронтом і на флангах опорного пункту. Додані механізованій (танковій) роті танкові (механізовані) підрозділи займають оборону в їх опорних пунктах. У бойовий порядок батальйону (роти), залежно від обстановки, можуть входити бронегрупа, вогневі засідки та інші елементи, що створюються рішенням командира батальйону для виконання тактичних завдань. Бронегрупа створюється з метою підвищення активності оборони і своєчасного підсилення її стійкості на найбільш загрозливих напрямках, закриття проломів, які утворилися в результаті вогневих ударів противника, і вирішення інших завдань, що потребують стрімких, маневрених дій і ефективного ВУП. До її складу можуть входити декілька танків, БМП (БТР) без десанту, які виділені із підрозділів першого або другого ешелону, що обороняються поза напрямками зосередження основних зусиль. Танки, БМП (БТР), призначені для дій у складі бронегрупи, можуть розташовуватися і готуватися до бою в опорних пунктах своїх підрозділів. У встановлений час або за сигналом командира вони зосереджуються у призначеному районі і приступають до виконання поставленого завдання. Командиром бронегрупи призначаються: у батальйоні – один з командирів взводів роти другого ешелону, у роті – один із заступників командирів взводів. Вогнева засідка виставляється з метою завдання противнику максимального ураження несподіваним вогнем прямою наводкою, кинджальним вогнем і застосуванням мінно-вибухових загороджень. У вогневу засідку може призначатися взвод (відділення, танк), посилений саперами. Позиції вогневої засідки обираються на танконебезпечних напрямках, у проміжках між опорними пунктами або на флангах. Найбільш вигідними місцями для позицій вогневої засідки є зворотні схили висот, складки місцевості, околиці населених пунктів, узлісся і чагарники. Підрозділ, виділений у вогневу засідку, займає призначену позицію, ретельно маскується і готується до виконання визначених завдань. 8. Система опорних пунктів і вогневих позицій батальйону (роти) включає: опорні пункти рот (взводів); вогневі позиції артилерії, танків, БМП (БТР), ПТРК та інших штатних і доданих вогневих засобів, вогневі (стартові) 27 позиції засобів ППО; траншеї і ходи сполучення. В батальйоні, крім того, може створюватись позиція бойової охорони. Опорний пункт механізованої роти обладнується двома траншеями і включає опорні пункти механізованих взводів, позиції вогневих засобів роти і доданих підрозділів, які пов’язані між собою єдиною системою вогню, загороджень і ходів сполучення в межах опорного пункту роти. Опорний пункт танкової роти включає опорні пункти танкових взводів і позицій доданих підрозділів. Додані танковій роті механізовані підрозділи займають позиції попереду танків, а також у проміжках між танковими взводами і на флангах. Опорні пункти рот обладнуються так, щоб своїм розташуванням і вогнем перекривали найімовірніші напрямки наступу противника. Проміжки між опорними пунктами рот можуть бути до 1000 м, між опорними пунктами взводів – до 300 м. Вони повинні бути під безперервним спостереженням, прострілюватися фланговим і перехресним вогнем, а також прикриватися вогневими засідками, вогнем артилерії і загородженнями. У проміжках між опорними пунктами рот (взводів) обладнуються траншеї і запасні позиції. Для кругової оборони опорних пунктів використовуються ходи сполучення, підрозділам призначаються додаткові сектори обстрілу, для вогневих засобів готуються запасні й тимчасові вогневі позиції з урахуванням ведення вогню в сторони флангів і в тил. Частина вогневих засобів розташовується в глибині. Перед переднім краєм, на флангах, у проміжках та в тилу влаштовуються загородження. Вогневі позиції артилерії, танків, БМП (БТР), ПТРК та інших штатних і доданих вогневих засобів, вогневі (стартові) позиції засобів ППО у районі оборони батальйону (опорному пункті роти) обладнуються так, щоб забезпечити ведення вогню на граничну дальність і ураження противника фланговим, перехресним і кинджальним вогнем високої щільності. Вогневі позиції готуються в опорних пунктах, в проміжках між ними і на флангах, лінійне розташування вогневих засобів недопустиме. Танки і БМП розташовуються в опорних пунктах рот (взводів) по фронту і в глибину на відстані до 200 м один від одного. БТР розташовуються на вогневих позиціях у глибині опорних пунктів рот (взводів) у місцях, які забезпечують ведення ефективного вогню з кулеметів. Район вогневих позиції мінометної батареї, як правило, призначається за опорними пунктами рот першого ешелону (за другою траншеєю) в складках місцевості, які не дозволяють противнику вести по ній прицільний вогонь, а вогневі позиції доданого артилерійського підрозділу – в глибині району оборони батальйону, але не ближче 2 км від переднього краю оборони. Місця вогневих (стартових) позиції засобів ППО обираються в бойових порядках підрозділів батальйону (роти) з урахуванням прикриття основних сил і ксП. Для вогневих засобів, крім основних, готується декілька запасних вогневих позицій, а для тих, що виконують додаткові завдання або несуть чергування, і 28 тимчасові.   Під час визначення способу ведення оборонного бою командир вказує порядок ВУП: залучення вогневих засобів батальйону (роти) до виконання завдань за планом старшого командира (начальника); об’єкти і цілі, на ураженні яких зосереджуються основні зусилля; черговість і способи ураження противника за етапами оборонного бою; розподіл артилерії (засобів ураження) за напрямками дій і вогневими завданнями. При визначенні завдань підрозділам (елементам бойового порядку) у ході завершення формулювання рішення командир встановлює їх склад, засоби посилення; місце в бойовому порядку і тактичні завдання, що вони вирішують; райони опорних пунктів (місця вогневих позицій) і смуги (сектори) вогню. При визначенні основних питань взаємодії командир вказує тактичні завдання, напрямки і рубежі, за якими організовується взаємодія. В основних питаннях організації управління командир визначає загальний порядок здійснення управління підрозділами батальйону (роти) під час підготовки та в ході ведення оборонного бою. В основних питаннях всебічного забезпечення командир визначає заходи з бойового, морально-психологічного, матеріально-технічного та медичного забезпечення. Під час проведення рекогносцировки командир батальйону (роти) вивчає місцевість, вказує (призначає) орієнтири й уточнює: положення, можливі шляхи висування, рубежі розгортання, напрямки атак противника, танконебезпечні напрямки і можливі напрямки дій його бойових вертольотів, приховані підступи та мертві зони для ведення вогню перед переднім краєм і на флангах; накреслення переднього краю оборони, район оборони (опорний пункт), розмежувальні лінії і завдання батальйону (роти), розміщення траншей і ходів сполучення; напрямок зосередження основних зусиль і райони (ділянки) місцевості (об’єкти), від утримання яких залежить стійкість оборони; райони опорних пунктів і смуги вогню підрозділів першого ешелону, рубежі відкриття вогню танків, БМП, протитанкових засобів і стрілецької зброї, ділянки зосередженого вогню рот (взводів); район опорного пункту підрозділу другого ешелону (район зосередження ЗВРез), напрямки і рубежі розгортання для контратак, вогневі рубежі, маршрути висування до них; 33 райони зосередження і позиції засобів посилення, а також взаємодіючих підрозділів і сусідів; вогневі позиції і смуги вогню (сектори обстрілу) підрозділів (вогневих засобів), призначених для забезпечення проміжків між опорними пунктами і стиків з сусідами; вогневі позиції штатної і доданої артилерії, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню; вогневі (стартові) позиції підрозділу ППО; позицію бойової охорони, місця обладнання вогневих засідок і район розташування бронегрупи та їх завдання; місця створення мінно-вибухових та інших інженерних загороджень, проходів, які залишаються в них; місця влаштування хибних опорних пунктів, позицій і траншей; райони розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу, місця збору пошкодженої техніки і шляхи евакуації; місця обладнання ксП батальйону (роти), штатних і доданих підрозділів. Під час постановки бойових завдань командир батальйону (роти) у бойовому наказі вказує: - роті (взводу) першого ешелону – засоби посилення; опорний пункт; напрямок зосередження основних зусиль; завдання щодо відбиття наступу і знищення противника, що вклинився в оборону; накреслення переднього краю і траншей; смугу вогню, додатковий сектор обстрілу і ділянки зосередженого вогню; сили і засоби, якими забезпечити фланги, стики і проміжки, хто відповідальний за них; хто підтримує; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій роти (взводу); завдання сусідів; місце і час розгортання ксП; - роті другого ешелону додатково вказуються напрямки та рубежі розгортання для контратак; танковій роті і механізованій роті на БМП, крім того, – вогневі рубежі; - загальновійськовому резерву – склад, район зосередження (опорний пункт), завдання, до виконання яких бути готовим; - мінометній батареї і доданим підрозділам артилерії – основні, запасні і тимчасові вогневі позиції, завдання щодо ВУП під час підходу його до переднього краю оборони і розгортання, переходу в атаку, вклинення в оборону, порядок підтримки вогнем бойової охорони і контратаки другого ешелону; - гранатометному підрозділу – основні і запасні позиції; смугу вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню, завдання щодо знищення піхоти противника; - протитанковому підрозділу – місце в бойовому порядку і напрямки можливих дій, рубежі розгортання і порядок їх зайняття; завдання по знищенню броньованих цілей противника; порядок дій після виконання завдання; - підрозділу ППО – основні і запасні вогневі (стартові) позиції, сектори розвідки і ведення вогню, час і ступені готовності, завдання з прикриття 34 підрозділів від ударів з повітря, зенітно-артилерійському підрозділу крім того – завдання з ураження наземного противника; - бронегрупі – склад, район і порядок зосередження в ньому, вогневі рубежі і завдання, до виконання яких бути готовою; - вогневій засідці – склад, місце, завдання щодо знищення противника і порядок дій після виконання завдання; - підрозділу, який призначений у бойову охорону – позицію, завдання щодо відбиття нападу противника, хто підтримує, порядок відходу. У сьомому пункті бойового наказу, крім часу готовності до виконання завдання та порядку доповіді рішення, вказується час зайняття оборони, готовності системи вогню й інженерних загороджень, черговість і терміни виконання заходів щодо маскування та інженерного обладнання району оборони (опорного пункту).   Зайняття оборони і підготовка району оборони батальйону (опорного пункту роти) в умовах відсутності зіткнення з противником здійснюється відповідно до рішення командира батальйону (роти). При цьому підрозділи займають визначені їм опорні пункти, створюють бойовий порядок і систему вогню, здійснюють інженерне обладнання району оборони (опорного пункту роти), виконують заходи маскування та введення противника в оману стосовно накреслення переднього краю і побудови оборони. При зайнятті оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником особлива увага приділяється створенню у найкоротші терміни бойового порядку, системи вогню та інженерних загороджень, насамперед на ймовірному напрямку наступу противника, а також маскуванню і фортифікаційному обладнанню району оборони батальйону (опорного пункту роти). При створенні системи вогню на найбільш загрозливих напрямках наступу противника командир батальйону (роти) особисто вказує на місцевості вогневі позиції танків, БМП (БТР), протитанкових засобів та їх сектори обстрілу, а також дає вказівки щодо організації вогню зі стрілецької зброї. Безпосередньо перед переднім краєм оборони готується зона суцільного багатошарового вогню: кожна точка місцевості в смузі до 400 м від переднього краю повинна прострілюватись дійсним вогнем. Така ж зона вогню створюється і на найважливіших ділянках перед третьою траншеєю. Ділянки місцевості перед переднім краєм оборони і на флангах, які не прострілюються вогнем гармат прямою наводкою та стрілецької зброї, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів із закритих вогневих позицій. Інженерне обладнання району оборони батальйону (опорного пункту роти) починається негайно після визначення позицій підрозділам і вогневим засобам та організації системи вогню, а при можливості – ще до зайняття оборони. У повному обсязі воно проводиться після зайняття підрозділами опорних пунктів і продовжується безперервно в ході всього оборонного бою. Інженерне обладнання здійснюється одночасно на всю глибину оборони в послідовності, яка забезпечує постійну готовність підрозділів до відбиття наступу противника і захист від усіх засобів ураження. У першу чергу створюються інженерні загородження перед позицією бойової охорони (передовою позицією) і переднім краєм оборони, в проміжках між опорними пунктами, на флангах і в глибині оборони на загрозливих напрямках; розчищаються смуги огляду й обстрілу; відриваються окопи на механізовані відділення, окопи для танків, БМП (БТР), позиції засобів ППО та інших вогневих засобів; зводяться споруди для ксП, ПТС, медичних пунктів (постів); створюються ділянки суцільних траншей в опорних пунктах взводів і рот, перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; маскуються озброєння, техніка та фортифікаційні споруди; обладнуються вогневі рубежі, рубежі розгортання для контратак і готуються шляхи висування до них; обладнуються пункти водопостачання (водозабірні пункти). У другу чергу дообладнуються ротні (взводні) опорні пункти; відриваються окопи для танків, БМП (БТР) та інших вогневих засобів на запасних (тимчасових) вогневих позиціях, вогневих рубежах і в районах 37 зосередження бронегруп; створюється та вдосконалюється система траншей і ходів сполучення в районі оборони батальйону (опорному пункті роти); дообладнуються ксП, ПТС, медичний пункт (пости); улаштовуються бліндажі на кожне відділення (екіпаж, обслугу), сховище на кожну роту (батарею) і сховище на ксП батальйону (роти), укриття для ОВТ, ракет, боєприпасів та інших МтЗ; обладнуються хибні опорні пункти і об’єкти; додатково влаштовуються інженерні загородження перед переднім краєм, у проміжках між опорними пунктами і на флангах, а також готуються шляхи маневру. У подальшому нарощується система траншей і ходів сполучення в районі оборони (опорному пункті); нарощується система інженерних загороджень; додатково розвивається мережа шляхів маневру, підвозу та евакуації; дообладнуються хибні опорні пункти, вогневі позиції та інші об’єкти. Інженерне обладнання району оборони (опорних пунктів) здійснюється всіма штатними і доданими підрозділами батальйону (роти), при цьому інженерні підрозділи виконують найскладніші завдання. Характер, черговість і терміни інженерного обладнання району оборони (опорного пункту) визначає старший командир. Маскування позицій, рубежів, районів розташування та інженерних споруд здійснюється постійно. Хибні об’єкти обладнуються одночасно з дійсними, іноді й з упередженням за часом.